Люблю стихи писать спонтанно,
Начав, чем кончится, не знать.
И наподобие фонтана,
Как брызги, мысли извергать.
Меня процесс при этом манит,
Переживание пути,
А результат, он не обманет,
Когда полюбишь ты идти
Туда, куда не знаешь сам ты -
Пусть бескорыстие рулИт,
Как балерина на пуанты
Встает, ну а потом - летит.
В полете только ты - помеха,
Ты борешься с самим собой,
И вот - преодоленья веха -
Ты побеждаем новизной.
Она, увидь, к тебе приходит,
Хоть ты не веришь до конца,
И как Христос, умоет ноги,
Не сняв тернового венца.
И оцарапан напряженьем,
Своё неверье победив,
Рождаешь ты стихотворенье,
Младенца миру подарив.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
